ШЕВЧЕНКОВА БРОНЯ
Тарас Шевченко!
Досить було однієї людини,
щоб урятувати цілу націю
О. Вишня.
Перші березневі дні на нашій землі пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.
Пройшло 211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.
Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.
Читальна зала бібліотеки гостинно розчинила двері на поетичний акорд «Шевченкова броня» для шанувальників творчості КОБЗАРЯ (учні 8-Б класу ОЗЗСО №1, вчителька Форбатюк С.І.), які були ознайомлені з цікавими фактами із життя Т. Шевченка, згадували яскраві сторінки біографії, читали улюблені вірші (Мар'ян Масляник, Антоніна Постолюк, Софія Поліщук, Оксана Гаджа, Соломія Рачкевич, Анна Мудрик, Діана Сергійчук), розмірковували над актуальністю Шевченкових пророцтв. Адже Тарас – один з найголовніших постатей української культури, який поклав життя на вівтар служіння своєму народу, як і сьогодні, наші вірні сини і доньки кладуть життя за нашу свободу.
Користувачі також мали змогу ознайомитися з літературою, представленою на виставці-вшануванні «Ім'я Шевченка стукає в серцях», де розміщені твори Кобзаря, спогади сучасників, в яких описані цікаві епізоди про життя поета.
Слід зазначити, що лейтмотивом заходу була думка про те, що надбання великого Кобзаря є актуальними і нині. У рядках поета ми вбачаємо заклик до відстоювання незалежності і боротьби за українське майбутнє.
Нехай його слова і вірші й надалі будуть дороговказом для життя кожному українцю, щоб наші діти та онуки отримали у спадок державу, яку заповів нам Великий Кобзар!
БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ, ВАМ БОГ ПОМАГАЄ! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА, І ВОЛЯ СВЯТАЯ!
Шукаймо у собі Шевченка
(Хоч іскру – праведності й віри) –
Він мусить бути там, в глибинах,
Інакше нас би не тримала
Оця земля, калини матір.
Ми мусимо, ми конче мусим
Знайти в собі його провину –
Інакше з темряви не вийти.
Усім життям, всім током крові –
Народжуймо в собі Шевченка,
Хоч іскру кожен. іскру – кожен.
Всі разом – буде Україна.
