І ЗНОВУ ДАРУНОК
Лев Іванович Воловець - вчитель, педагог, літературознавець, літературний критик, краєзнавець, поет, патріот, гідний син України. Вчитель багатьох поколінь українських школярів, автор шкільних підручників і хрестоматій з української літератури в час, коли таких підручників не було. З його підручниками виросло покоління, яке нині боронить нашу Україну. Автор літературних нарисів про українських письменників та кількох десятків поетичних збірок у котрих - любов до родини, до людей, до України, до Бога... і незламні віра у добро, людяність, людей, попри важкі випробування долі...
"Як рідний край у скруті та тривозі, не можу на спочинок я піти" - писав Левко Іванович, але …відійшов до оселі свого Творця і душа відлетіла до Бога, аби розповісти про болі і страждання Рідної Землі, бо свій особистий біль і хрест він завжди ніс сам.
Для шанувальників творчості Левка Воловця, в пам'ять про нього, бібліотека отримала в дар від родини чимало збірок автора.
НОВА ДІЙСНІСТЬ
Здавалось нам, що ми таки воскресли-
Державу врешті здобули свою.
Що нам всміхнуться знов погідні весни,
Що не зустрінуться вже муки хресні,
І ми не будем падати в бою.
Бо не повториться Базар чи Крути,
Як всіх приймає радісний Едем.
Та перестрів нас окаянний путін-
І знов ми опинились на розпутті,
І на Голгофу вдруге хрест несем.
А хрест отой важкий,
твердий, дубовий.
Мабуть, немає важчого хреста:
Він гне, і роздира плече до крові.
Але ми йдем у вірі та любові,
А наша мужність кожен день зроста.
Укотре знов птахи летять у вирій,
А нам іти дорогою повстань…
О Боже, ми хотіли б, звісно, миру,
Але Тебе благаєм чесно й щиро:
Дай силу нам нести свого хреста.
