НЕЗГАСНІ СВІЧЕЧКИ БОЛЮ І СКОРБОТИ
#BIBLIOвулик
#Свіча_пам’яті
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу, і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Із чорної далини 33-го вістять голоси очевидців про страшну трагедію українського народу, охоплюють спазмами болю душі живих. Та в цих голосах нема крику, нема розпачливої жалоби - є тихе, скорботне виповідання баченого й пережитого. Слова розпуки німіють – нема вже душевних сил для емоційного виплакування горя. Це горе – за межами болю, потойбічне, поза логікою земного буття і народної моралі. Приречені на голодну смерть вважали, що це зло чинить диявол, воно ж було витвором комуністичної системи, злочини якої виростали до зловісних образів диявола, жовтого князя…
День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. У ХХ столітті українці пережили три голодомори. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933років. Їжа — це зброя». 1932-1933-й роки на території нинішньої України показали, наскільки потужного удару така зброя може завдати, якщо потрапить до рук тоталітарного диктату. Тоді через свідому політику радянської влади загинули мільйони людей. Голодомор визнали геноцидом 17 держав. Сьогодні його називають одним із найбільших злочинів проти людства.
З метою вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні працівники публічної бібліотеки презентували книжкову виставку «Гідність не зламати», що висвітлює трагедію трьох масових голодоморів: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, на якій експоновані різноманітні книги та посібники, що розповідають про причини та наслідки голодоморів. Ці книги бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них показана жахлива картина голодомору, велика трагедія українських родин. Кожна книга стане одним із місточків, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в тих білих плямах, які виникають на карті історії України.
Презентуючи книжкові видання, бібліотекарі вкотре нагадали, що треба свято берегти пам’ять про ті страшні події, усвідомлювати трагізм у долі рідного народу, сприяти зростанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння історії.
