«Твою красу я переллю в пісні…»
(до 125-річчя від дня народження Володимира Сосюри –
українського поета, перекладача)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (тепер Донецької області). Його дитячі роки минули у селищі Третя Рота (нині м. Верхнє) біля Дінця. З одинадцяти років хлопець почав працювати у бондарному цеху содового заводу, потім був телефоністом, чорноробом.
Початкову освіту дав йому батько; крім того, Володимир багато читав, особливо захоплюючись пригодницькою літературою. У 1911 р. він вступає до двокласного училища в с. Третя Рота. Продовжував освіту в Харківському інституті народної освіти. – Червоної армії) та Другій світовій війні. Писати вірші почав із 14 років. У жовтні 1917 р. лисичанська газета «Голос рабочего» друкує вірш В. Сосюри «Плач волн», потім – перший вірш українською мовою «Чи вже не пора». Як поет В. Сосюра виходить з романсової традиції з притаманним їй образним рядом та інтонацією. Соціальна тематика уживається в його поезії із сентиментальними медитаціями. Формування його як зрілого поета припадає на пореволюційні часи.
У 1921 р. вийшла збірка «Поезії», це була друга його книжка. Перша, «Пісні крові» (1918 р.), не збереглася. Цього ж року з’являється поема «Червона зима». У 20-х роках XX ст. виходять також збірки «Осінні зорі» (1924 р.), «Сьогодні» (1925 р.), «Золоті шуліки» (1927 р.), «Коли зацвітуть акації» (1928 р.).
За десятиліття між 1922 та 1932 роками В. Сосюра був членом багатьох літературних організацій. У цей важкий час В. Сосюра майже не пише, займається перекладами. Настрої відчаю позначилися й на збірці «Серце» (1931 р.). У 1936 р. поета знову приймають до Спілки радянських письменників (у 1934 р. В. Сосюру «за націоналістичні ухили» виключають з партії та зі Спілки письменників).
Наступного року з’являється збірка «Нові поезії». У 1939 р. – збірка «Люблю». У 1940 р. В. Сосюра закінчує своє найбільше ліро-епічне полотно – роман у віршах «Червоноармієць». Збірки воєнних та повоєнних років: «В годину гніву» (1942 р.), «Під гул кривавий» (1942 р.), «За мир» (1953 р.), «На струнах серця» (1955 р.), «Солов’їні далі» (1957 р.). У 1960 р. завершує поему «Розстріляне відродження», розпочату в довоєнний час і опубліковану в 1988 р. в журналі «Вітчизна». В останнє десятиліття життя поета побачили світ збірки поезій «Близька далина» (1960 р.), «Поезія не спить» (1961 р.), «Осінні мелодії» (1964 р.), «Весни дихання» (1964 р.).
Поема «Мазепа», розпочата у 1929 р. та закінчена в 1959 р., потрапила до списку заборонених творів і була надрукована аж у 1988 р. До останнього дня поет залишався людиною активною, діяльною, життєлюбною. Помер В. Сосюра 8 січня 1965 р.
Сосюра В. М. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 1. Поетичні твори / В. М. Сосюра ; ред. Н. М. Максименко. – Київ : Наукова думка, 2000. – 648 с. – (Б-ка укр. літ. Новітня укр. літ.).
До першого тому творів В. М. Сосюри увійшли вибрані вірші та поеми, опубліковані переважно в прижиттєвих виданнях збірок та окремих книг, а також деякі твори, що не друкувалися за життя автора або перебували під забороною тоталітарної системи. Тексти усіх творів друкуються за рукописами або публікаціями, які не зазнали редакторських втручань чи цензурних спотворень.
Сосюра В. М. Вибрані твори[Текст] : у 2 т. Т. 2. Поеми. Роман / В. М. Сосюра ; ред. Н. М. Максименко. – Київ : Наукова думка, 2000. – 552 с. – (Б-ка укр. літ. Новітня укр. літ.)
До другого тому ввійшли поеми: «Махно», «Слово», «Каїн», «Мойсей», «Ваал», «Мазепа», «Розстріляне безсмертя» та автобіографічний роман «Третя Рота».
Нові поеми і книги свідчать про виняткову творчу активність В. Сосюри на рубежі 50–60-х років. Поеми багаті на проникливі
Сосюра В. М. Всім серцем любіть Україну... [Текст]: Вибрані твори / В. М. Сосюра ; упоряд. та передм. С. А. Гальченка. – Київ : Криниця, 2003. – 608 с. – (Б-ка Шевченківського комітету ).
До книжки «Всім серцем любіть Україну…» входять, насамперед, шедеври, які зачарували читачів своїм ліризмом, а також твори так званої, «захалявної літератури», які не давали заснуть національній свідомості українцям в епоху тоталітаризму.
В. Сосюра змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра – в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Поет у творі
звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема.
Сосюра В. Розстріляне безсмертя : поеми / Володимир Сосюра ; прим. Сергія Гальчика. – Київ : Знання, 2010 .– 336 с. – (Класна література).
Володимир Сосюра закінчив роботу над поемою 1960 року, розпочав в довоєнний час і опублікував у 1988 році. Поема багата на проникливі характеристики, які автор дає друзям і знайомим, і які разом з оцінкою власних вчинків і почуттів відтворюють духовний образ трагічного часу.
Сосюра В. М. Так ніхто не кохав [Текст]: поезії / В. М. Сосюра ; [упоряд. Ю. С. Бурляй]. – Київ , 1987. – 152 с.
Збірка «Так ніхто не кохав…» – одна з найкращих творів інтимної лірики В. Сосюри. Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених коханням. Його ліричний герой романтизує своє почуття. Простота, замріяність автора, м’яка задушевність відбилися у його творах. Все це робить ліричну поезію митця дуже близькою серцю людини.
Багато поезій присвятив Володимир Миколайович і своїй дружині Марії.
Сосюра В. М. Такий я ніжний, такий тривожний [Текст]: поезії / В. Сосюра ; упоряд. та передм. М. Сома. – Київ , 1989. – 286 с.
«Такий я ніжний, такий тривожний…» – це безмежний світ В.Сосюри, це історія, пережиття в любові й ненависті, радості й журбі, гостро, до сліз, до знемоги. У глибинах його слова криється пантеїстичне відчуття, яке підносить людину на рівень вічних літ, дарує дивовижну свободу.
Поет володів дивовижним природним даром глибокого поетичного саморозкриття, самовираження, даром не лише відчувати, а й передавати словом найтонші відтінки, найніжніший настрій, що спалахує в його душі.
Сосюра В. М. Третя рота[Текст] : роман / Володимир Сосюра ; [упоряд. та прим. С. Гальченка ; післям. Н. Бернадської]. – Київ : Знання, 2010. – 352 с. – (Класна література).
Роман-сповідь «Третя рота», в якому письменник осмислює шляхи та манівці свого життя – від злиденного дитинства, юності у вирі національно-визвольних змагань до становлення як поета в умовах ідеологічного цькування.
Читаючи роман ми можемо уявити і багатогранний внутрішній світ В. Сосюри, і життя українського народу в буремний період 1910-1950 р.р., і цікаві подробиці літературного, культурного життя в ті часи.
Сосюра В. М. Червона зима : вибрані твори / В. М. Сосюра. – Київ, 1982. – 167 с. – (Шкільна б-ка).
Поема «Червона зима» – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Здобуття свого берега в розбурханому суспільному морі, світоглядна визначеність як дарунок бунтівливій душі – ось психологічне й філософське підґрунтя поеми, що попри всю суворість зображуваної реальності (голод, злидні, розруха, війна і смерть) наскрізь перейнята оптимістичним звучанням.
Сосюра В. Мазепа [Текст]: поема.-Дніпро,2001.-221с.
Добірка творів відомого поета Володимира Сосюри містить замовчувану понад півстоліття поему «Мазепа» і вибрані поезії різних років, які є найхарактернішими для творчості найніжнішого лірика української літератури XX ст.
Моренець В. П. Володимир Сосюра [Текст] : нарис життя і творчості / В. П. Моренець. – Київ : Дніпро, 1990. – 262 с. – (Літ. портрет).
У книжці зроблено спробу без спрощень і замовчувань висвітлити біографію митця на складному суспільно-історичному тлі нашого віку, на бистрині літературного процесу. З позицій сьогочасних ідейно-естетичних уявлень здійснено послідовний аналіз поетичної спадщини В. Сосюри.
