ГОЛОДОМОР – ЧОРНА СПОВІДЬ МОЄЇ ВІТЧИЗНИ
«Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Головне у діяльності бібліотеки по відзначенню 90-ї річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
До послуг користувачів виставка-спомин «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни», на якій представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії, зроблено огляд видань «І пам’яті свіча не згасне…», в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.
Ми не маємо права забути великої трагедії однієї з найчисленніших європейських націй, яка втратила у мирний час мільйони своїх дочок і синів.
... історія нас горем вчить,
Щоб не забулось незабутнє.
Бо там, де пам'ять не мовчить,
Там щастям повниться майбутнє.
