A A A K K K
людям із порушенням зору
Комунальний заклад "Публічна бібліотека Кам'янка-Бузької міської ради"

Поезія — це завжди неповторність

Дата: 31.08.2022 12:02
Кількість переглядів: 10

В душі кожної людини живе її внутрішній романтик. Саме він нашіптує унікальні рядки, що згодом стають віршами. Саме цим зумовлений той факт, що поезія — завжди неповторність. Вона допомагає побачити прекрасні й незвичайні сторони в повсякденних речах, у тому простому житті, яке оточує нас щодня. Можна з упевненістю сказати, що поезія вчить любити.

Вірші не відрізняються багатослівністю, вони місткі та змістовні, як ніби читач знає про ті почуття, що описує поетка - наша землячка ОКСАНА  ГУНЬКА-МАЇК, уродженка с.Рокети ( 2 лютого 1969 року). Жила серед сільського спокою й мудрості. Серед неповторної краси природи.

Дуже рано навчилася читати, тож до школи в  Добротворі пішла  з повним ранцем дитячих книжок. А потім у її життя увійшла поезія. Перші спроби – шкільні, під впливом уроків літератури й занять у літературному гуртку  «ПЕРВОЦВІТ», а далі – вже не могла жити без СЛОВА. Пише про світ, про себе, про людей, про мудрість буття й Долю. Про життя.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, ЛЮБИТЕЛІ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА!!!

Запрошуємо у мандрівку сторінками одкровень Ліричної героїні, яка не залишить  Вас байдужими, аби ці вірші знайшли відгуки і у Вашому серці. Адже авторка наділена Даром слова. Нелегкий і непростий дарунок. Вимагає Неспокою й відповідальності. Небайдужості і сердечного болю.  Оголеного нерва душі і надгострого чуття. Та водночас – це жива вода життя, що допомагає долати перешкоди і невдачі.

 Виносячи на загал своє Слово поетка сподівається, шановні читачі, що ВИ знайдете тут написане саме для Себе. Можливо, зможе чимось допомогти, розрадити чи порадити…Адже, її вірші не просто читаєш , а наче п'єш п'янкий нектар!!!

Гунька- Маїк Оксана. Полиново-медова любов [Текст]: вірші / Оксана Гунька- Маїк. - Кам'янка-Бузька: КП «Кам'янка-Бузька районна друкарня», 2017.-100с.

 Отож, занурюємось у полиново-медову любов…

Жінка-ніжність, жінка - душа, жінка - кохана, жінка - мати, жінка-поетеса…Жінка… Жінка, якій злегка за… Яка різниця скільки? Се уже стиглий і бентежний плід, що містить у собі усю красу, усю велич, усю повноту буття і чуттєвості. Вона та, хто дарує себе без останку тим, кого любить , ким живе, ким дихає і…марить.

Жінка у любові – прекрасна. Навіть, якщо та любов, бува, й полинова…Її щира душа така тендітна й така сильна водночас, здатна творити диво. І вона творить. Творить так щемко і трепетно, як бринить мелодія її тремтливого серця – люблячого, відважного, сподівального і…сподівального:

Послухай коханий:

Вже стихло відлуння громів.

Птахи відлетіли,

Зовучи мене за собою.

Тумани лягають,

І небо сльозиться сльотою,

Й калина червона

Солодшає від холодів.

Коли зорепади

Сплітають коштовні гердани -

То небо заманює

В інше життя висотою -

Дозволь біля тебе

Хоч хвильку я тінню постою…

         І ти не відпустиш.

Ти скажеш:

«Лишайся кохана!»

Авторка цієї поетичної книги наважилася на не просту, але направду безцінну річ: вона сміливо розгортає яскраву палітру зболеної душі перед своїм читачем. Вона так просто і дитинно зізнається:

Зовсім мало жінці треба:

Крихту сонця, краплю неба

І ковток води живої.

Що із джерела Любові…

Доля - вибаглива пані. Сама обирає, кому скільки вділити того чи іншого. Однак не оминає своїми дарами нікого і, часто, вони далеко й далеко не солодкі, приймати та нести їх гідно – потрібна неабияка сила духу і волі.

Злети і падіння палкого кохання, жертовне щастя, материнства, турботи педагога, тривоги українки-патріотки, доля поетичного слова – таке тематичне поле першої книжки віршів талановитої поетки з-над Західного Бугу.

Гунька-Маїк Оксана. За півкроку до осені [Текст]: поезії / Оксана Гунька-Маїк. - Львів: Камула, 2008.-76с.- (Б-ка «Кам'янецький оберіг»).

Ти – перший.

Тобі того мало?

Дарма!

Бо що ти забрав,

Того іншим нема.

І не став біля мене варту,

Бо що було далі –

Того знати не варто.

Й не ходи ти за мною назирці –

Не сховати-бо сонця в комірці,

Насолоджуйся тим, що твоє,

Що тобі ця першість дає!

***

Чи варто каятись, щоби згрішити знов?

Чи варто забувати – й не забути?

Прости нам, Боже, за сліпу любов

І не пошли недолі на спокуту!

***

Відкрити душу перед людські очі

І легко, й страшно: хтось би не зурочив

Та не заліз із брудними ногами,

 Не бабрався, шукаючи сенсацій,

                                              між рядками.

«Ага…ось тут – а це вона про кого?!»

І плюнуть в душу, й кинуть камінь-слово.

Але якщо хоч хто зігріється

                                       біля мого вогню, -

  • Я душу навстіж відчиню!

 

І віриться, читаючи такі щирі рядочки, що життя, попри всілякі труднощі, болі та жалі,  - таки прекрасне! І відрадно, що є у ньому світлі Душі, що вміють робити світ кращим, добрішим, певнішим.

Отже, поезія червоною ниткою проходить через все життя людини, роблячи його більш яскравим та насиченим.

 

І ЯКЩО ВАС ЗАЦІКАВИЛА ТВОРЧІСТЬ ПАНІ ОКСАНИ, ВАМ ДО НАС НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ ОДРАЗУ ДВОХ ПОЕТИЧНИХ ЗБІРОК:

«ЗІГРІТИ НЕБО» ТА «ЩО ТОБІ ЖІНКО?»

ЗАПРОШУЄМО ВАС, ДРУЗІ БІБЛІОТЕКИ І ПОЕЗІЇ!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування