‟Я мовою своєю буду говорити. Я щастя миру хочу. І на тім стою ‟
Із ніжності слова беру насолоду:
Воно – ідеал мій, для злету - крило.
Мова моя дана Богом народу,
Мова моя – це душі джерело.
Вона – моя доля, незмінні вітрила.
Наснагу вона для творіння дає.
Мова моя – це безсмертя і сила,
Мова – найбільше багатство моє.
21-го лютого всі народи світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято і відзначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному про те, як важливо берегти рідну мову.
З нагоди Міжнародного дня рідної мови на свято ‟Я мовою своєю буду говорити ‟ до бібліотеки завітали учні з вчителем Галиною Голяницькою ЗОШ №1, щоб поговорити про любов до рідної землі, до рідної мови, до її носія – українського народу, до держави Україна, до народних традицій про нетлінність духовних скарбів. Бути впевненими у тому, що мова – скарб, без якого не може існувати ні народ, ні держава. Учні довідалися про історію свята, його значення для збереження та розвитку мов світу. Адже найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Поезії, які лунали на заході, розкрили барвистий світ українського слова, його велич та силу. Учні розгадували загадки, змагалися у складанні крилатих висловів про мову. Книжкова виставка «Міжнародний день рідної мови» та огляд видань доповнили і розкрили велич української мови.
Мова – це той інструмент, який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
