Найкращі книги для осіннього читання
Завітайте до бібліотеки та візьміть з собою частинку затишку!
Для гарного відпочинку потрібний чудовий настрій і обов'язково цікава книжка.
Коли береш до рук читати щось нове, то очікуєш драми, сенсації, якоїсь новизни. Бо так уже налаштоване людське єство: чекати вибуху, яскравих і гострих відчуттів, черпати звідкись той адреналін.
Проза про життя сучасних українських жінок авторства ГАЛИНИ КОЗАК принаджує поволі. Крок за кроком авторка втаємничує нас у світ складних жіночих переживань, емоцій , почуттів.
Історії героїнь Галини Козак можуть видаватися пересічними і непримітними. Однак, це тільки на перший погляд. Уже з перших рядків « Таємниці» перед нами відкривається глибока натура простої сільської жінки , яка у щоденній праці немає коли і вгору глянути, але завжди знаходить час для читання книжок і допомоги односельцям. Марія – сільська жінка, життя якої після смерті чоловіка набрало сірих барвів, але вона ще не долюбила, не зледеніла її душа… Повість « Не заблукати в мережі» переносить нас у вир міського життя , і ми вже переживаємо злети й падіння молодої жінки, яка і англійською володіє, і роботу у престижній фірмі має, а все шукає і шукає свого щастя, зважуючись на вкрай ризиковані кроки.
Пошуки щастя - оце предвічне прагнення людини - авторка передає з особливим хистом, бо й сама добре розуміє жіночу природу, а чималий життєвий досвід дає їй право сказати нам вустами своїх героїнь: «Проблем у сучасної жінки ой як як багато!»
І все ж героїні Галини Козак гідно кидають виклики долі в пошуку свого місця під сонцем, у боротьбі за кохання і таке крихке щастя. У хвилі зневіри вони звертаються до Бога, бо тільки він може просвітити їхні думки і заспокоїти розхристані душі.
«Таємниця» та « Не заблукати в мережі»- це, власне , і є ті фрагменти з життя, які передають образи та мислення сучасного простого народу.
Козак Галина. Таємниця [Текст]: проза / Галина Козак.- Львів: Левада,2020.-152с.
Козак Галина. Дорога терном заросла [Текст] / Галина Козак.- Дрогобич: 2020.- 152с.
Драматична повість переносить читача у нелегкі дев'яності роки минулого століття – часи важкої економічної скрути, коли багатьом доводилось буквально виживати. У життя вчительської сім'ї Романа і Надії одне за одним стукає лихо. І доводиться дружині скуштувати заробітчанського хліба, як і мільйоннам українців, яких доля розкидала по всьому світу.
У повісті простежується кілька часових пластів і, можливо, від того книжка є ще глибшою. Психологічно тонко описані людські стосунки: усе – як у житті, не лише чорне і біле. Тут зигзаги долі, і круті піке… А наостанок – відчуття очищення, хоча нічого вже не повернеш.
Не дивно, що книга з простим та невигадливим на перший погляд сюжетом може мимоволі захопити, повести читача за собою й поглинути, зробити його не лише очевидцем сюжетних подій, а й свого роду у чомусь співучасником їх, коли, мимоволі занурившись у текст, разом із автором проникаєш в образи героїв.
Ця книжка збурює цілу палітру емоцій : від безтурботної юної романтики й відчайдушного сподівання на щастя до щемкого смутку й драматизму, занурює в особливу атмосферу непростих почуттів та роздумів. Дорога терном заросла…
Історія , яка безумовно торкатиме серця…
Запрошуємо до читання, не пошкодуєте !!!
Підготувала Ольга Лущанець
