ДАРУНОК, ЯКИЙ НЕ ВИЧЕРПУЄТЬСЯ - СЛОВО, ЩО ЗАЛИШАЄ ЩЕМЛИВИЙ СЛІД...
Зустріч із Богданом Смоляком завжди залишає особливий, тривалий післясмак інтелектуальної тиші та духовного просвітлення. Його присутність, як і його поетичне слово, позбавлена галасу - вона спонукає до заглиблення у власні сенси.
Коли тримаєш у руках цей дарунок 
- чи то збірку «Тільки грудка вільготна з з пораненням від колоска», чи витончені картки «Іпостасі: поезії й етюди» - відчуваєш, що спілкування з письменником не завершилося в залі, воно просто перейшло в інший, інтимний формат. 
В падолистову ніч та й наснилась мені любов
І вві сні надзвичайна. І вві сні я не вірив,
Що можу так сильно любити.
А на очі світанку я виніс у пригорщі пам'яті
Тільки грудку вільготну
з пораненням наскрізним
від колоска…
Гортаючи сторінки або розглядаючи акварельні етюди, ніби продовжуємо розмову, розпочату на зустрічі. Кожен рядок тепер звучить у нашій уяві його власним, спокійним і мудрим голосом.
Цей дарунок стає містком між швидкоплинною хвилиною спілкування та вічністю тексту. Поранення «наскрізним колоском» - це і є той щемливий слід, який залишає справжнє мистецтво в душі читача.
Богдан Федорович дарує не просто папір і літери, а «простір для роздумів». Його катрени та малюнки - це зафіксовані миті краси, які тепер належать і вам, стаючи частиною вашого власного внутрішнього досвіду.
Зустріч із поетом минає, але залишає по собі особливий післясмак - інтелектуальну тишу, в якій хочеться побути наодинці з книгою. Богдан Смоляк - автор багатьох глибоких, філософських творів, де слово лікує, а метафора ранить «наскрізним колоском». Його книжки, як і дивовижні акварельні «Іпостасі», - це справжній дарунок для душі. 
Запрошуємо вас до нашої бібліотеки, де на полицях чекає цілий всесвіт письменника. 
Прийдіть, щоб продовжити цей затишний діалог із живим словом, погортати сторінки його збірок та відшукати власні сенси.
